Досвід та витримка надзвичайника із Шахтарського Олега Корнієнка допомагають рятувати життя під час війни

Для Олега Корнієнка служба в ДСНС почалася ще у 2000 році. Тоді, на межі тисячоліть, він обрав професію пожежника через життєві обставини, навіть не підозрюючи, що з часом вона стане його справжнім покликанням. Сьогодні він — начальник караулу пожежно-рятувального підрозділу міста Шахтарське, людина, яка звикла бути там, де іншим страшно.

Війна змінила все, перетворивши небезпечну роботу на щоденну гру зі смертю. Тепер виїзди Олега — це не лише побутові пожежі, а понівечені ворожими ракетами будівлі, завали та вогонь, що спалахує після чергових атак. У цій реальності кожен крок рятувальника може стати випробуванням на міцність.

Особливо небезпечними стали повторні обстріли, коли ворог підступно цілить у тих, хто прийшов на допомогу. Саме так сталося взимку минулого року: під час ліквідації наслідків чергового прильоту над головами рятувальників знову з’явився російський БпЛА. Удар був миттєвим. Один із колег Олега отримав тяжке поранення — уламок пробив грудну клітку. Вибухи, пил, крики побратима… У такі секунди потрібно не просто вижити, а продовжувати рятувати інших, тамуючи власний біль і тривогу. Повідомляє Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

«Такі події не стираються з пам’яті. Страх, напруга, відповідальність — усе це проживається щодня, але витримку допомагає зберігати підтримка колег і відчуття обов’язку. Хто, як не я, повинен робити цю роботу?»

— каже Олег.

За двадцять чотири роки служби він встиг попрацювати на різних посадах, але зрештою серце покликало назад до караулу. Туди, де робота «на землі», де результат бачиш одразу в чиїхось врятованих очах. Свою силу Олег черпає у вірі в справедливість і в людях, які стоять із ним пліч-о-пліч. Для нього колектив — це не просто зміна по графіку, а справжні друзі, з якими не страшно йти у вогонь.