У Павлограді знайшли підтримку: історія матері-одиначки, яка чекає на евакуацію

На території транзитного центру в Павлограді завжди людно. Люди, які пережили жахи війни, намагаються хоча б на мить відволіктися від важких думок, знайомляться, підтримують одне одного, діляться досвідом та підказують, які послуги вже вдалося отримати. Тут збираються ті, хто евакуюється з-під російських обстрілів, у пошуках безпеки та стабільності.

З першого дня повномасштабного вторгнення фахівці Гуманітарної місії “Проліска” спільно з колегами з інших організацій надають допомогу тим, хто прибуває до транзитного центру. Дехто одразу вирушає далі, але є ті, кому доводиться затриматися, наприклад, через необхідність поновлення документів, що потребує часу та терпіння.

Саме з цієї причини вже кілька днів у центрі перебуває пані Світлана. Вона має проблеми з опорно-руховим апаратом, а її син Сергій — людина з інвалідністю. Родина чекає на квитки, щоб виїхати до Німеччини, де вони сподіваються розпочати новий етап життя.

Світлана — мати-одиначка, яка виховала сина у любові й турботі, адже він від народження має проблеми зі здоров’ям. Сергій, попри труднощі, успадкував від матері чуйність та добре серце. Тепер він став для неї справжньою опорою: допомагає пересуватися, приносить воду, підтримує у побутових питаннях. Через старі травми та складну операцію жінка майже повністю покладається на свого сина.

Війна змусила родину залишити Україну, втекти від небезпеки. Але, сподіваючись на швидку перемогу, вони повернулися додому. Здавалося, що життя поступово налагоджується, однак постійні обстріли громади швидко розбили їхню віру в безпечне майбутнє. Ударні хвилі й вибухи більше не залишали шансів на спокійне життя, і Світлана з Сергієм ухвалили важке, але вимушене рішення — евакуюватися знову.

Фахівці Гуманітарної місії «Проліска» щодня приділяють увагу родині, розмовляють із ними, запитують про справи, дають поради. Такі зустрічі допомагають Світлані відчувати впевненість, що вона зможе подолати труднощі.

Кейс-менеджер організації роз’яснив жінці всі соціальні питання, а психологиня попрацювала з емоційним станом родини. Вона навчила їх простих, але ефективних вправ, що допоможуть самостійно підтримувати психологічну рівновагу навіть після евакуації.

«Валентина та Марія з місії “Проліска” стали для нас по-справжньому близькими людьми»,

— зізнається Світлана.

«Не забудемо це місто саме завдяки чуйним людям та професіоналам своєї справи»,

— додає Сергій.

Гуманітарна місія працює за підтримки UNHCR Ukraine — Агентства ООН у справах біженців в Україні.