30 років разом — і нарешті “так” у транзитному центрі Павлограда
Попри війну, евакуацію та невідомість — у Павлограді сталося те, що нагадує: життя триває. У транзитному центрі, де щодня працює команда гуманітарної місії «Проліска» за підтримки UNHCR Ukraine, відбулася подія, яка зворушила навіть досвідчених кейс-менеджерів. Станіслав зробив пропозицію Ірині — жінці, з якою пройшов майже 30 років життя. І зробив це не в ресторані, не на березі моря, а просто в центрі для евакуйованих.
Вони щойно приїхали з Костянтинівки — міста, яке дедалі частіше здригається від вибухів. Вік, війна, втрати — усе це не зламало їх, а навпаки, підштовхнуло до рішення, яке довго відкладали.
Він — послідовник філософії Порфирія Іванова: щоденні обливання холодною водою, босі прогулянки, життя в гармонії з природою. Ірина — його опора, його друга весна після втрати першої дружини. Разом вони не лише виживали під обстрілами, а й продовжували свої щоденні практики — як виклик страху, як спосіб триматися за життя.
«Те, що ми пройшли, нас ще більше об’єднує»,
— каже Станіслав.
«Це щасливий день у нашому житті»,
— додає Ірина.
Кейс-менеджер «Проліски» допомогла парі звернутися до місцевого РАЦСу. Попереду — формальності, але головне вже сталося: вони разом, у безпеці, і готові почати новий розділ.
У транзитному центрі Павлограда вони продовжують жити за своїми звичками. Станіслав вірить, що метод Іванова врятував йому життя — цього разу не лише фізично, а й духовно. А Ірина просто бере його за руку й каже:
«Ми — разом. І цього разу — на все життя».
