Шахта Степова: історія, легенди та 60 років тріумфів
Історія шахти Степова – невід’ємна частина розвитку Західного Донбасу. Все почалося майже 200 років тому, у 1829 році, коли геологи припустили, що на заході Донецького щита є поклади кам’яного вугілля. Проте ще понад 100 років, з перервами на революції та війни, знадобилося фахівцям для вивчення надр, щоб у 1949 році остаточно підтвердити наявність вугільних пластів, придатних для промислового видобутку.
Швидкий старт: від проєкту до реальності
Події розгорталися стрімко:
- 1951 рік – Рада міністрів Союзу ухвалила рішення про початок промислової геологічної розвідки на заході Донецького басейну.
- 1952-1953 роки – інститут «Дніпрогіпрошахт» проєктує шахти Тернівська-1, Західно-Донбаська-1 (Першотравнева) та Західно-Донбаська-2 (Степова).
- 1954 рік – початок будівництва робочого селища Шахтарське (у 1960-2024 рр. – місто Першотравенськ, а з 26 вересня 2024 р. – знову Шахтарське). Наступні 25 років тут відкриваються школи, дитячі садочки, лікарні, об’єкти культури та побуту, адміністративні заклади, багатоповерхові будинки та приватний сектор.
- 1955-1960 роки – початок будівництва шахт Західно-Донбаська-1 (Першотравнева) та Західно-Донбаська-2 (Степова). На порожнє місце у Петропавлівському степу прийшли перші будівельники, в арсеналі яких були лише лопати та примітивні ручні інструменти. Почалися роботи з прокладки комунікацій, підведення електроенергії, закладки фундаментів майбутніх вугільних гігантів. Будівництво вели два шахтобудівні управління (ШБУ-4 та ШБУ-8).
Виклики та перемоги: на шляху до успіху
Будівництво шахти супроводжувалося численними викликами. “Вугілля ніколи не давалося легко. Якщо будівництво комплексів поверхні відбувалися за графіками, то роботи з проходження стовбурів були сповнені викликів”, – писав у своїх спогадах Олег Авраменко, тодішній керівник ШБУ-8. “До квітня 1960 року все йшло у нормальному режимі, однак на відмітці 60 метрів пливун прорвав стовбур та затопив його до відмітки 32 метра. Ми були змушені призупинити роботи та приступити до заморожування стовбурів. Це тривало кілька місяців, і тільки 10 жовтня, коли на глибині 75 метрів прохідники змогли досягнути твердих порід, роботи з підготовки головного та допоміжного стовбурів продовжилися в звичному режимі”.
Урочисте відкриття та старт видобутку
28 лютого 1965 року державна комісія ретельно обстежила всі пускові об’єкти майбутньої Степової та високо оцінила роботу будівників. 20 березня керівник ШБУ-8 Олег Авраменко урочисто вручив начальнику шахти Івану Лохову символічний ключ від підземних скарбів нового підприємства. Того ж дня було підписано акт здачі-приймання в експлуатацію шахти Західно-Донбаська №2 з проєктною потужністю 900 тисяч тонн вугілля на рік.
Імена та легенди: від Західно-Донбаської до Степової
За 60 років діяльності шахта кілька разів офіційно перейменовувалася. З 1965 по 1972 рік підприємство мало назву «Західно-Донбаська №2». Існує легенда, що спочатку шахта називалася «Схід-2» на честь історичного моменту, коли 20 березня 1965 року з космодрому Байконур стартував космічний корабель «Схід-2». Але документів, які б підтверджували цей факт, немає. В архівах ми знайшли лише фото з мітингу, присвяченого здачі шахти в експлуатацію, де чітко видно транспарант на адміністративній будівлі з написом «Шахта Восход-2».
Шахта Степова в літературі та мистецтві
Шахта Степова була оспівана письменниками, поетами та журналістами, які наділяли її такими пафосними епітетами, як «Флагман у степу», «Піонери Західного Донбасу», «Полпреди вічного тепла», «Школа життя, виховання волі та відданості обраному шляху», «Кузня керівних та робочих кадрів», «Засновники шахтарських традицій», «Лідер в освоюванні новітніх технологій».
Інформація підготовлена за матеріалами сторінки ДТЕК Шахтоуправління Першотравенське у Фейсбуці