Вчора на Павлоградщині попрощалися зі Світланою Штепою

В середу, 16 квітня, попрощалися з 18-річною студенткою-медикинею Світланою Штепою, яка загинула разом із своєю подругою Дарією Лободою у Вербну неділю під час російського ракетного удару по центру Сум.

13 квітня, разом із подругою, вона їхала в тролейбусі, коли неподалік пролунав перший вибух. Дівчата побігли на місце атаки, щоб допомогти пораненим. Одна з російських ракет влучила в будівлю конгрес-холу університету. Вони кинулися на допомогу, але загинули від вибуху другої ракети з касетною боєголовкою, яку росіяни запустили, щоб убити якнайбільше українців.

Світлану Штепу поховали у селі Вербуватівка, що на Юріївщині. Попрощатися з нею прийшли друзі, рідні та близькі люди.

Мати загиблої студентки Ірина розказала, що донька була сенсом її життя.

“Вона з усіх ситуацій виходила з посмішкою. Її мрія – бути лікарем, бути хірургом. Вона ставила перед собою цілі й завжди до них йшла. Вони серце в мене забрали, не тільки дитину”

— сказала вона.

Жінка каже, що про вибухи в Сумах прочитала в інтернеті, одразу зателефонувала доньці, але відповіді не було. Тому набрала її одногрупницю.

“Я стала дзвонити через інстаграм подружці. Але до останнього вони нам не казали. І тільки тоді дзвонила її викладачка і сказала фразу: “Ваша дитина в морзі, треба приїхати”

— розказала Ірина Штепа.

Світлана з дитинства мріяла стати лікарем-хірургом. Після завершення Вербуватівської гімназії перейшла вчитися до Варварівського ліцею. Тут вона з перших днів навчання разом із вчителькою із захопленням займалася біологією та хімією. Їй було все цікаво.

“Таке враження, що Світлана поспішала жити, за все хапалася і намагалася все встигнути. У 2023 році вона брала участь у Всеукраїнській олімпіаді з біології. Також привезла диплом із Всеукраїнського літературного конкурсу. Її можна було побачити й на спортивних змаганнях. Вона була дуже цілеспрямованою, добре вчилася і завдяки цьому вступила до Сумського університету, до навчально-наукового медичного інституту”

– розповідає директорка ліцею Ярослава Жидкова.

У школі зберігається лист у майбутнє, який писала Світлана: “Я, Світлана Штепа, відома лікарка, маю власний автопарк”.

Коли Світлана вже навчалася у Сумському університеті, вона приїжджала до школи та радилася з вчителькою біології. Розповідала, що братиме участь у конференції, а там будуть старшокурсники. Вона хотіла виступити добре. Після конференції передзвонила вчительці та поділилась, що вони чудово презентували свою роботу.

Попрощатися зі Світланою прийшла й її колишня класна керівниця Галина. За словами жінки, під час навчання у гімназії дівчина поводилася дуже активно та була улюбленицею колективу.

“З першого класу ми її зразу запримітили. Вона так запалила шкільну лінійку виступом своїм. З гордо піднятою головою вона пішла по життю активно. Вона завжди могла із хлопцями в козаків-розбійників пограти, із дівчатами в модельне агентство, і розказати всім, хто був неправий і як треба зробити, щоб все було по справедливості, по правді”

— розповіла викладачка.

Про смерть своєї учениці Галина дізналась від колишніх однокласників Світлани. Жінка зазначила: до останнього не хотіла вірити у те, що сталося.

“Не хотілося вірити. Вибух то далеко, а “зачепило” тут всіх. Це недопустимо. Дитина, у якої ще скільки планів було попереду”

— сказала вона.

На жаль, здійснити мрії дівчині не судилося. У неї залишилися батьки та молодша 7-річна сестра.

Підготовлено за матеріалами Суспільне Дніпро та OBOZ.UA.