Як уродженець Павлограду створив основу для ООН, але залишився у тіні історії

5 травня 1953 року відійшов у вічність Лео Пасвольський — людина, яка не просто брала участь у створенні Організації Об’єднаних Націй, а фактично заклала її основу. Його ім’я відоме лише вузькому колу істориків та дипломатів, хоча саме він стояв за розробкою Статуту ООН та визначив принципи, які й сьогодні формують глобальну політику.

Лео Пасвольський народився у Павлограді і пройшов шлях від емігранта до впливового політичного діяча США, ставши провідним ідеологом повоєнного міжнародного устрою. Однак його внесок у світову історію довгий час залишався непоміченим — саме тому варто згадати про людину, яка допомогла створити ООН та вплинула на формування сучасної дипломатії.

Лео Пасвольський (Лев Михайлович Пасвольський) народився 22 серпня 1893 року в Павлограді, тодішньої Катеринославської губернії (нині — Дніпропетровська область). Його батьки, Михайло та Марія Пасвольські, були представниками інтелігенції та займалися видавничою справою — голова сім’ї видавав газету.

“Усі члени нашої родини працювали у видавничій справі. Ще до того, як вони переїхали до Америки, батько Лео видавав газету в Павлограді”,

— згадує племінник Лео Пасвольського, професор Річард Пасвольський.

Можливо, родина проживала на вулиці Єврейській (згодом — Інтернаціональна, нині — Миру). Існує також припущення, що Лео навчався у Олександрівському училищі, де нині знаходиться фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

На початку XX століття Російську імперію охопила хвиля єврейських погромів, і в жовтні 1905 року Катеринослав також постраждав від насильства. Цілком можливо, що саме ці події змусили родину Пасвольських терміново залишити країну. Того ж року Михайло та Марія з п’ятьма дітьми переїхали до Америки, покинувши напризволяще свою видавничу справу. На той час до США із Російської імперії вже прибуло близько восьми мільйонів імігрантів.

Після закінчення навчання він працював редактором «Американського вісника» та інших видань, які виходили російською мовою. Він досліджував політичні та економічні питання та видав кілька власних книг.

У 1916 році Лео дебатував із Левом Троцьким про перспективи Лютневої революції 1917 року.
Американський історик Стівен Шлезінгер писав:

“Пасвольський палко вірив, що прихід до влади на початку 1917 року помірного режиму Олександра Керенського стане початком нової ери в історії Росії. Проте після того, як наприкінці того ж року стався організований Леніним переворот, він озлобився і перейшов на антикомуністичні позиції.”

У 1919 році Пасвольський висвітлював Паризьку мирну конференцію, а в 1921 році — Вашингтонську конференцію з роззброєння для провідних американських видань.

У 1920–30-х роках його погляди змінювалися — він підтримував ідею вступу Радянського Союзу до Ліги Націй, розвивав теорії міжнародних відносин.

Після завершення навчання у Брукінґському інституті у 1922 році, він отримав ступінь доктора філософії та почав працювати в галузі досліджень макроекономіки. З 1934 по 1964 рік обіймав посаду спеціального помічника Держсекретаря США Корделла Гілла з економіки.

У 1941 році став Головним директором із досліджень Відділу спеціальних досліджень Держдепартаменту США, а у 1942 році — Виконавчим директором цієї організації.

Роль у створенні ООН

У вересні 1939 року президент США Франклін Рузвельт та держсекретар Корделл Халл доручили Лео Пасвольському розробити проект нової міжнародної організації.

Американські історики стверджують, що автором початкового тексту Статуту ООН є Лео Пасвольський.

“Він був із тих постатей, що характерні для Вашингтону — чіпкий бюрократ, єдиною метою якого було залишити після себе величезний спадок, практично зникаючи з історії.”

— писав про нього Річард Холбрук, посол США в ООН.

Держсекретар Корделл Халл називав його «мозковим танком, що складається з однієї людини і воліє залишатися непоміченим».

Окрім того, Пасвольський разом із Ральфом Банчем та Алгером Гіссом очолив американську делегацію на Конференції ООН у Сан-Франциско.

Він керував Об’єднаною групою формулювання положень Статуту ООН, до складу якої входили американські, британські та радянські посадові особи, що займалися технічною підготовкою проекту.

Саме в цій групі точилися найґрунтовніші дискусії щодо питань, пов’язаних зі створенням нової міжнародної організації.

Лео Пасвольський безпосередньо дискутував із радянським послом Андрієм Громико щодо потенційного членства 16 радянських республік та голосування в рамках ООН.

26 червня 1945 року в Сан-Франциско на підсумковому засіданні Конференції Об’єднаних Націй був підписаний Статут Організації Об’єднаних Націй, який набув чинності 24 жовтня 1945 року — цей день прийнято вважати днем створення ООН.

Останні роки та спадок

5 травня 1953 року він помер, не встигнувши її завершити. Газета «Нью-Йорк Таймс» написала некролог під заголовком: «Він написав Статут ООН».

У 1950-х роках Лео Пасвольський розпочав роботу над книгою «Історія Статуту ООН», яку після його смерті завершили його помічники.

Цікавим фактом є те, що один із братів Лео Пасвольського, Валентин Пасвольський, був визнаним експертом з нумізматики у США. Він зробив значний внесок у дослідження історії монет та грошових систем, здобувши авторитет у цій сфері.

Стаття підготовлена за матеріалами української та англійської версії Вікіпедії, офіційного інтернет-представництва ООН, фейсбук-сторінки Посольства США в Україні та порталу “ДніпроКультура”.