«Ми повернемося на рідну землю». Історія евакуйованої до Павлограда жінки

Транзитний центр міста Павлоград щодня наповнюється історіями людей, які були змушені залишити свої домівки через війну. Одна з них — історія пані Тетяни, мешканки Донеччини, яка пройшла складний шлях евакуації і тепер тимчасово проживає у павлоградському центрі.

Жінку евакуювали волонтери — коли небезпека в її місті стала загрозливою і невідворотною. У розмові вона розповіла, що до останнього залишалася вдома, вела звичне життя, працювала на землі та мала улюблену роботу.

«Коли почалася війна, дорослі діти виїхали в іншу країну. Я залишилася свідомо, тому що не хотіла обтяжувати інших. Вибухи лунали все частіше, а від літа я взагалі жила у підвалі. Але саджала город, піклувалася про домашніх тварин. Згодом не стало світла, води. Воду привозили добрі люди, по яку ходила, ризикуючи життям. Залишалися ще деякі сусіди — то ми об’єдналися, щоб легше було. Та одного дня в мій дім влучила ракета. Його не стало…»,

— розповідає Тетяна.

У транзитному центрі Тетяна отримала непродовольчу допомогу від гуманітарної місії «Проліска». Їй надали першу психологічну підтримку — фахівчиня допомогла стабілізувати емоційний стан після важких переживань.

Нині жінка оформлює документи і планує переїзд за кордон до доньки. Але в її словах — незгасна віра в повернення:

«Я розумію, що треба їхати туди, де безпечно, щоб зберегти життя. Ми будемо разом із дітьми, і це важливо для всіх нас. У важкі часи сім’я повинна триматися разом. Але я вірю, що ми повернемося на рідну землю».

Фахівці гуманітарної місії «Проліска» продовжують надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам — за підтримки UNHCR Ukraine, Агентства ООН у справах біженців. Павлоград залишається одним із ключових пунктів тимчасового прихистку, де історії втрат — переплітаються з надією.